Рідкокристалічний дисплей

Через 80 років після відкриття такого стану речовини, як рідкий кристал дві незалежні одна від одної групи вчених із RCA Labs і Kent (Юта) створили перший рідкокристалічний дисплей на основі узагальнення результатів впливу на кристали електричними зарядами. Спочатку рідкокристалічні екрани використовувалися в годинниках. До 1984-го вдалося поліпшити розрізнювальну здатність рідких кристалів, що дозволило передавати зображення, а не тільки текст. З’явилися ноутбуки, переносні комп’ютери.

Рідкокристалічний дисплей - це електронний пристрій візуального зображення інформації. Дисплей складається з довільної кількості кольорових або монохроматичних точок (пікселів), і джерела світла або відбивача (рефлектора). Кожна з кольорових точок рідкокристалічного дисплея складається з кількох комірок (як правило з трьох), попереду яких встановлюються світлові фільтри (найчастіше – червоний, зелений, синій). Тобто колір певної точки і її яскравість визначається інтенсивностями світіння комірок, з яких вона складається. Керування кожною рідкокристалічною коміркою здійснюється за допомогою напруги, яку подає на комірку один з транзисторів тонкої підкладки.

Рідкокристалічні дисплеї мають низьке енергоспоживання, тому вони знайшли широке застосування, як в кишенькових пристроях (годинниках, мобільних телефонах, кишенькових комп’ютерах), так і комп’ютерних моніторах, телевізорах.